home | login | register | DMCA | contacts | help | donate |      

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add

Крещение Руси – благословение или проклятие?

Крещение Руси – благословение или проклятие?
Title: Крещение Руси – благословение или проклятие?
Author:
Оценка: 3.0 of 5, readers votes - 19
Genre: history
Annotation:Новая сенсационная книга от автора бестселлера 'Никакого 'Ига' не было!' бросает вызов церковному и кремлевскому официозу, ставя под сомнение 'сусальные' исторические мифы и задаваясь вопросами, которые не принято обсуждать.
Table of Contents:

hide Table of Contents

  1. Михаил Михайлович Сарбучев
  2. Крещение Руси – благословение или проклятие?
  3. Запрещенная история. От вас это скры вают!
  4. АННОТАЦИЯ
  5. Михаил Сарбучев
  6. Крещение Руси – благословение или проклятие?
  7. Предисловие автора
  8. 988.  Крещение Киева. Не мир, но меч
  9. Князь с мятущейся душой
  10. Похищение единовластия
  11. Огнем и мечом
  12. Дары волхвов
  13. Князьволк
  14. Да здравствует феодализм – светлое будущее человечества!
  15. Полная и безоговорочная капитуляция Перуна
  16. Если верить традиционным источникам, то именно в эпоху Владимирова крещения появилось противопоставление «христианин»/«язычник» в значении «земледелец»/«кочевн
  17. «крестьянин, пахарь» от 
  18. «пахать», корень 
  19. Созвучие слов никогда не является доказательством их родственности, но может быть использовано пропагандистами для своих целей. Все зависит от задачи. На войне все
  20. Очень мило выглядят попытки «язычников» «оправдаться» перед… не иначе, как перед международным Нюрнбергским трибуналом – человеческие жертвы? – ненене… это не
  21. Сепаратный мир
  22. А был ли, собственно, секс?
  23. «Татаре» – христиане?
  24. Церковь святого Мамонта
  25. AB OVO … «Несть эллина ни иудея…»
  26. Нация создается жрецами
  27. По следам ханаанских божеств
  28. «Бронзовый» Рим
  29. Самый человечный человек
  30. Nach Osten!!
  31. Новые римляне
  32. Третий Киев
  33. В чужом пиру похмелье
  34. Бунт – дело божье!
  35. Великая батыевская чистка
  36. Без попов
  37. Куликовский синдром
  38. Глядя из Лондона
  39. Византийское проклятье
  40. После грозы
  41. Сербский вопрос и русский ответ
  42. Цена вопроса
  43. Трех царей я знал…
  44. Заговор педерастов
  45. Комплекс Иова
  46. Царство не от мира сего…
  47. Быть Русским… (Вместо послесловия)
  48. Приложения
  49. Приложение № 1 Повесть Временных лет Фрагмент Русскогреческий мирный договор 912 г. (Подготовка текста О.В. Творогова, пер. Д.С. Лихачева). Воспр. по «Памятники литерат
  50. Приложение № 2 Челобитная протопопа Аввакума [69] Фрагменты Русский архив, 1864. – Вып. 1. – Стб. 26–33.
  51. Приложение № 3 Толстой Л.Н. Полное собрание сочинений. Том 72. Письма 1899–1900. М.Л.: Художественная литература, 1933.
  52. Приложение № 4 Интервью модной английской художницыавангардистки Бонни Вуд известному журналисту Барри Вильямсу Фрагменты TODAY I CONVERSED WITH …BONNIE WOOD


Rate this book  


Купить книгу "Крещение Руси – благословение или проклятие?" на ЛитРес

close [X]

close [X]


Reviews

КомментТому НАДбожноє, каинов-иуд, московського штибу православіє намагаються ШТУЧНО перетворити в національну ідею, бо всілякі етнічні, а значить і національні ознаки у ру-ро-«зборища САТАНИНСКОГО» – фіно-тюркського гібриду ВІДСУТНІ – САМОзнищенні. Але такі речі НЕ можливо взаємоЗАМІНИТИ на московській ГЛОБАЛЬНІЙ вежі-імперії дьявола, їх можливо тільки ПОЄДНАТИ, як Ісус Христос – Боголюдина, з коліна Іудиного, роду Давидовогоарий.

Оценка 3 из 5 звёзд от світло 28.01.2014 16:11  

Ко«руссссские кАзаки».
   «Якщо когось дивують згадки про «рязанских кАзакОв» у рос-офіціальних джерелах, у М.М.Карамзіна, то це є дивовижна брехня, бо козаків у тих землях в XVI – XVII ст. НЕ могло бути.
   М.І.Шишкін, «История города Касимова с древнейших времён», Рязань, 1891 р.: „Рязанскими казаками назывались ПРОСТЫЕ (не великие) татары, жившие в области Рязанской и ПРИЕХАВШИЕ в Россию (Московию) со служивыми царевичами”[96,с.7].
   У XVI – XVII ст. «Росссссии» на теренах Рязанщини ще НЕ було. Так Московську державу велів називати Петро 1. А до того часу треба ж було величати якось своїх (ПРИБУЛИХ) людей на Рязанщині, отож прозвали «простих татар – рязанськими кАзакАми». Після Петра 1 все стало значно ЗРУЧНІШЕ (брехати на самих себе), бо усіх СООТЕЧЕСТВЕННИКОВ (реги: януковыча и сабодана) Московської держави прозвали – «руссссскими» (россиянами). Так «руссссскими» (россиянами) водночас стали УСІ місцеві ФІНСЬКІ і татарські племена та прийшлі тюркські – каракиреї, дулати, ширини, аргини, барини, мангити, конирати, джалаїри, кипчаки, кияти, киреїти та десятки інших.
   Абсолютно всі тюркські племена, які прийшли на територію центральної частини Моск-держави були примусово вихрещені у (каноническую НАДбожную: каинов – завистливых братоубийц и иуд – корыстных богопродавцев) православну віру московського штибу.
   Аби НЕ згадувати постійно про СПІВУЧАСТЬ у московських походах татар, які були ГОЛОВНОЮ складовою силою тих походів. Моск-історіографія ЗАМІНИЛА слово «татари» словом «казаки».
   М.М.Карамзін: „…летописи Василия ІІ, Тёмного (Улу-Мухаммеда, останнього хана Золотої Орди) в 1444 г. упоминают о Казаках Рязанских, особенно в лёгком войске, славном в новейшие времена. Итак Казаки были не в одной Украине, где имя их сделалось известно по Истории около 1517 г., но вероятно, что оно в Росссссии (Московии) ДРЕВНЕЕ Батыева нашествия… (само СЛОВО казак-татарин ДРЕВНЕЕ самих татар-казаков) Вероятно, что пример Украинских Казаков (Козаків, та ще й НАГОЛОС на різні склади), всегда вооруженных и готовых встретить неприятеля, дал мысль и северным городам нашим составить подобное земское войско”[18,т.6,с.205-206].
   Моск-історія навіть «татар» назвала «казаками», аби хоч так ПРИХОВАТИ їх участь у житті Моск-князівства. Карамзін змушений був визнати, що московити (ті ж самі татари, хто НЕ був фіном) називали «казаками» татарів Великої та Ногайської Орд, Астраханського та Касимовського ханств та інші. І тут дивуватись НЕ варто. Скрізь, де в московській історіографії часів XV-XVI ст. зустрічаємо слово «казаки», його треба ЗАМІНИТИ на слово „татари”.»
   * * *
   «„…в каком же государстве жили те мурзы…, которые в середине века (XIX) владели землями в Темниковской Мещере, на территории нашей Мордовии? Каким государством руководили эти татарские аристокраиы? Получается непонятно – аристократия есть, а государства нет”[40].
   Сучасні рос-історики такими запитаннями заганяють себе в глухий (5-й) кут. Є татарські князі, окреслена їх земля, а князівства немає. Непорозуміння полягає в тому, що історики хочуть знайти правду, НЕ порушуючи московської історичної БРЕХНІ. А це зробити НЕможливо. Тому …не вигадуймо нове, нікому не відоме, князівство (улус). Темниковська Мещера (цей термін має право на життя) була звичайним Касимовським ханством. Тільки до нього входили не частина сучасних Рязанської і Тамбовської областей, а вся їх територія, та сучасна територія Володимирської обл. до р. Клязьми. Всі інші землі вказано вірно. Саме ті землі, зі столицею у Мохші (Наровчаті), відійшли у 1238 р. до брата Батия – Беркечара, якого рос-історіографія подає як Бехана.
   Хан Улу-Мухаммед (Василь ІІ) нічого нового НЕ вигадував у 1445 р. Він просто віддав землі давнього улусу хана Беркечара, із новозбудованою столицею Касимов, у володіння своєму середньому синові Касиму. Згадки про Вел. Рязанське князівство після 1238 р., то чергова московська ВИГАДКА». В.Білінський «Москва Ординська».
   мментарий

Оценка 3 из 5 звёзд от світло 24.01.2014 18:43  

Кого хотят «убедить», что во Христе «нет ни эллина, ни иудея», потому что, делая вольный московский, писи мистический убийственный для национальностей, ПЕРЕВОД с древнееврейского, преднамеренно не переводят его оптимистически: «Бо всі ми одним Духом хрестилися в одне тіло (Христове), ЮДЕЇ (Помісні) чи ЕЛІНИ (Помісні), раби чи вільні, й всі єдиним Духом напоєні». Теперь понимаете, какая разница между каноническим лукавством и щирістю – від серця, между национальной смертью («нет ни эллина [? в Эллинской Поместной Церкви], ни иудея»? в Ерусалимской Поместной Церкви) в церкви московской и национальной («одне тіло, юдеї чи еліни») жизнью в ЦЕРКВИ ХРИСТОВОЙ.
   Церковь Христова всегда национальная («…одне тіло, юдеї [в Помісній Єрусалимській православній церкві] чи еліни [в Помісній Елінській православній церкві], с многообразием наций и языков, наполненных Духом Святим, чтобы не взбрело в НЕсмиренно Великую голову строить московско-вавилонские башни-«сатиры»; наполнена двумя составляющими: божественной-христианской и человеческой-национальной в земном образе Поместных Церквей.

Оценка 3 из 5 звёзд от світло 13.01.2014 11:44  

Всего обзоров: 3
Средний рейтинг 3.0 из 5

Enter your name:     Rate this book

Enter your comments or review:


получать комментарии о книге Крещение Руси – благословение или проклятие? на e-mail

Anti-spam code Anti spam Capcha