Мій батько був військовий, ще за часів радянського союзу, і доля офіцерська кидала його по всій території срср, від Заходу до Сходу. І була в мене книжечка Анатолія Дімарова, "На коні й під конем" яку я читав, а потім час від часу перечитував. Дякуючи цій книжці я зберіг свою українську мову не дивлячись на пресинг "великого и могучего", а також в серці назавжди залишилась любов до України і її народу, працьовитого, з чудовим почуттям гумору і зовсім не злобливого. Дякую Вам, Анатолій Андрійович, за Вашу чудову творчість. Дмитро
Мне в детстве подарили книгу Димарова "И будут люди".Храню до сих пор,зачитана до дыр.С удовольствием прочту и другие произведения,замечательный Автор!!!!
и будут люди в юности зачитала до дыр.а сейчас не попадается.Прекрасная книга.Никак не могу найти книгу Любовь Коваленко Невеста и продолжение.отличные книги