Book: Клин нової чортиці
Клин нової чортиці
(оповідання)
Василь Плювок позакінчував гори інститутів, а говорив, як дітвак.
Мав гроші, був великим чоловіком в області. Величезний, мускулистий, з ведмежим голосом... Смоляні кучері над зміїстими бровами, наївна усмішка…
- Тут щось ненормальне, - жалілася матері бестія хоч куди Галя Знана, що тримала село в напрузі більше десятка років, і лише недавно, випадково зиркнувши в календар, опустилася на землю. - Як такий бевзь може керувати цілим заводом?!. Не розумію…
Галя Знана так за розквіту краси навчилася вибирати, що дотягла до тридцяти трьох, її однокласниці вже почали на дискотеках пильнувати своїх доньок, а Галя все нарікала…
Витала у хмарах до пори до часу… Бо по сусідству виросло таке чортеня, що діди втрачали голови…
Олеся Клин у свої сімнадцять як проходилася по селу, то чоловіків параліч держав годинами. А щоб кров зарухатися по судинах, і вони могли повернутися до тями, то треба було принаймні напитися…
Хмари свою рать розташували над селом. Зібрали в одну жменю світло, а в другу купу стріл. Були готові до атаки, ждали лишень запалу. Василь нетерпляче переступав з ноги на ногу. Чекав…
Галя блискавкою мчала повз нього.
- Стій! – сказав Василь.
Вона стала наче вкопана. З тіла посипалися іскри, бо була зла, як засиджена у дівках баба Яга.
- Може, ми би разом жили? – запитав Василь без підготовки.
- Що? – визвірилася на нього дівчина.
- Переїжджай до мене, тобто… Що щокаєш?.. - буркнув Василь.
Галя зібрала всі злості в один удар і зарядила Василеві.
- Йолоп, - додала роздратовано.
Йолоп мовчки розтирав затерпле вухо. Бог дав дівчині не лишень красу…
Галя хотіла втекти від цілого світу. Але стояла мов укопана. Крок не виходив.
- Ти чоловік чи дрантя? - налетіла на Василя. – Де ти був двадцять років. Де?!.
- Чекав, - відповів Василь.
- Чого? – у дівчини засльозилися очі. – Наближення вічності?..
- Щоб ти дозріла…
- Пішов ти… - Галя хотіла зарядити Василеві вдруге. Але він вчасно схопив її за руку.
- Для того, щоб ти дозріла, - спокійно пояснював Василь, як вихователька у дитсадку, - треба було почекати. Щоб виріс клин. І вибив тебе. У світ людей. Зі світу марев…
Галя шарпнулась. Їй здалося, що Василь з неї глузує.
- Пусти! А то… - пригрозила.
Чим мало налякати Василя «то», він не дізнався, бо враз розступилися хмари і вистрелило сонце.
На хвіртках та у вікнах зібралося море чоловічих очей.
Селом плила Олеся Клин. Нова сільська чортиця вражала пишнотою і самозакоханістю. Бачила тільки себе, бо було на що дивитися… Вона це знала…
Галя спересердя глипнула на красуню і застигла, наче воскова фігура. А коли ожила, з неї злетіла зношена десятиліттями маска, і Галя засвітилася такою природною красою, що аж Василь упрів.
Галя Знана в Олесі Клин упізнала себе. І прийшло до неї прозріння, що Василя зустріла вчасно. Саме нині.
- Пішли додому, - шарпнула за рукав Василя і взяла попід руку.
Село тішилося, як дитя, що знайшло улюблену іграшку. Його мрії, з перемитими всіма кісточками, нарешті здійснилися: Василь Плювок перевозив на своєму джипі до себе Галю Знану.
Вітер бавився їх думками, підслуховував і відпускав у світ. Він не любив довго засиджуватися в одній звивині.
Галя, як цариця на троні, сиділа на передньому сидінні Василевого авто і сама собі усміхалася.
- Що, маєш відповідь на те, що мучило? – запитав чоловік.
- Маю, - відповіла Галя. – Несподівану, але добру, - додала.
- Чудесно…
Красуня підозріло вдивлялася у Василя.
- Ти що такий упевнений, га? Ніби ти знаєш, що мене мучило?
- На всі сто…
- Фантазер…
- А як вгадаю, то що?..
Жінці довго не треба було вигадувати пожертви.
- Не злитимусь, коли ти по-дурнуватому будеш вирячуватися на Олесю…
- Піде, - задоволено прицмокнув чоловік.
- То кажи! - тішилася Галя. – Давай, ділися своїми химерами…
Василь, кривляючись, Галиним голосом випалив:
- І як такий бевзь може керувати цілим заводом?!.
Галя від несподіванки почервоніла і стала такою гарною, що на сто років молодша нова сільська чортиця Олеся постарішала…
Василь реготав на цілий світ, а вона його товкла по ведмежому плечу, приговорюючи:
- Якесь дурне… Ну, чесне слово, ненормальне… Дітвак…
29.10.2012