Book: Афродіта і Мом



Афродіта1 і Мом2 — Ей, Моме! — І через пліт гука Сусіда. —

Ти чув? От чудеса! З морської піни народилась Афродіта,

Нечувана краса! Всі жіночки аж лопають з досади: У дівчини ніякогісінької вади. — Це як, без вад? — гукає Мом сердито. —

У нас так повелось:

Нове побачать щось, То очі витріщать, одне аби хвалити.

Ось я туди піду

І сотню вад знайду! — Того ще не було, щоб Мом та не зганьбив, Чи похвалив кого, чи добре щось зробив. А насміятися? А язиком плескати?

Погане щось шукати

Чи тінь на кого навести?.. На березі морськім у сяйві сонця-світла Стоїть, всміхається богиня красоти,

Мов квітонька розквітла. Жіноча ліпота — що краще є в житті?!

Юрба чудується,

Юрба хвилюється,

Юрба співає славу красоті…

Аж Мом пригнався злоязичний, Немов перекупка в Одесі на товчку,

Він церемонитись незвичний, —

Зевеса огляда дочку,

Мов іграшку яку,

А не красуню божу. Як не чіплявсь, а вади

Знайти не може.

І на очах громади Мом луснув із досади.

Ей, Моми, Моми наших днів!

Вас хлібом не годуй —

У нас шукать би вади.

Глядіть, дурні, Ще луснете з досади!

1962

1 Афродіта — за міфологією стародавніх греків богиня жіночої краси, що народилася з морської піни. 2 Мом — бог лихослів’я й глузування. Луснув од злості, що не міг знайти у Афродіти ніякої вади.




home | my bookshelf | | Афродіта і Мом |     цвет текста   цвет фона   размер шрифта   сохранить книгу

Текст книги загружен, загружаются изображения



Оцените эту книгу