home | login | register | DMCA | contacts | help | donate |      

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add

реклама - advertisement



ПРИМІТКИ

1. Т. С. Киняпина и др., Кавказ и Средняя Азия во внешней политике России: Вторая половина XVIII — 80-е годы XIX в. (Москва, 1984).

2. Як це не парадоксально, п’єси та оповідання Людмили Петрушевської, дія яких відбувається у тісному просторі густонаселених квартир у радянських багатоповерхівках, йдуть за «Домостроєм» у цьому питанні і дають підстави вважати, що Росія в майбутньому може відмовитися від своїх імперських претензій і зосередитися на побудові держави, орієнтованої на інтереси своїх громадян.

3. Домострой: по списку императорского общества истории и древностей российских (Москва: Университетская типография М. Каткова 1881), с. 1–17. Цитується за виданням: Bradda Books, edited by W. F. Ryan (Letchworth and Hertfordeshire, England: Bradda Books Ltd., 1971).

4. Isaac Massa de Harlem, Breve Description des chemins qui menent et des fleuves qui passent de la Moscovie vers le septentrion et l’Orient dans la Siberie (1613), in M. Obolensky, ed., Histoire des Guerres de la Moscovie (Brussels: Fr. I. Olivier, 1866).

5. Edward L. Keenan, «Muscovite Perceptions of Other East Slaves before 1654: An Agenda for Historians,» Ukraine and Russia in Their Historical Encounter, edited by P. J. Potichnyi et al. (Edmonton, Alberta: CIUS Press, 1992), 20–38.

6. Сергей Соловьев, История России с древнейших времен (1851–1879), т. 5 (Москва: Издательство социально-экономической литературы, 1961), с. 182.

7. Праці Д. С. Лихачева про російську літературу XVII ст. іґнорують її зв’язки з польською літературою. Див. розділ 6.

8. Детальний розгляд меморандуму міністрів іноземних справ Росії наведено в праці: Jaroslaw Czubaty, Rosja і swiat (Warsaw: Neriton, 1997).

9. John Russell, «Catherine, Also Great as a Collector,» New York Times, 1 October 1998.

10. Ludwik Bazylow, Historia nowozytnej kultury rosyjskiej (Warszawa: Panstwowe Wydawnictwo Naukowe, 1986), 196.

11. H. Карамзин, «О любви к отечеству и народной гордости», Собрание сочинений, т. 2 (Москва: Художественная литература, 1964), с. 283.

12. Bazylow, 198.

13. «Он недоволен Историей Карамзина; он желал бы, чтобы пламенное перо изобразило переход русского народа из ничтожества к славе и могуществу». А. С. Пушкин, Полное собрание сочинений, т. 6 (Москва: Наука, 1966), с. 642.

14. V. G. Kiernan, Marxism and Imperialism (New York: St. Martin’s, 1974), iii.

15. Seton-Watson.

16. Allen F. Chew. «The Caucasus and Transcaucasia, 1763–1914,» Atlas of Russian History, 72-3

17. Там само, 183.

18. Алексей Петрович, «Казаки и северный Кавказ,» Независимая газета, 4 июня 1994 г. Захист кампанії генерала Єрмолова з’явився у пресі під час наступу в Чечні у жовтні 1999 p., і виправдання непропорційно значного використання сили подавалося в такий спосіб: «Принцип «око за око» має тверду моральну базу…. Неможливо довести протилежне». Александр Пронин, «Трагедия генерала Ермолова», Независимое военное обозрение, № 40 (15–21 октября 1999 г.), 5.

19. Пушкин, Полное собрание сочинений, т. 10, 430.

20. Henri Troyat, Pushkin, переклад: Nancy Amphous (New York: Minerva Press, 1975), 367.

21 Journey to Arzrum, переклад: Birgitta Ingemanson. (Ann Arbor, MI: Ardis, 1974).

22. Таким самим легковажним тоном характеризується раннє оповідання Льва Толстого «Козаки», в якому описується пізніший етап завоювання Кавказу.

23. Пушкин, Полное собрание сочинений, т. 6, 685.

24. Там само, т. 4, с. 684.

25. Rudyard Kipling, Verse (Garden City, NJ: Doubleday, 1940), 280.

26. Flaubert in Egypt: A Sensibility on Tour, переклад і редагування: Francis Steegmuller (Boston: Little, Brown, 1973), 65.

27. Там само, 695.

28. Пушкин, Полное собрание сочинений, т. 4, 114.

29. Agence France-Presse (Moscow), 21 September and 2 October 1998.

30. Пушкин, Путешествие в Арзрум, Полное собрание сочинений, т. 6, 683.

31. «Hadji Murad», Great Short Works of Leo Tolstoy, translated by Louise and Aylmer Maude (New York: Harper & Row, 1967), 629.

32. Leo Tolstoy, The Kreutzer Sonata and Other Stories, translated by Louise and Aylmer Maude (Oxford and New York: Oxford Univ. Press, 1997), 472ю

33. «Черкесы нас ненавидят. Мы вытеснили их из привольных пастбищ; аулы их разорены, целые племена уничтожены». Англійський переклад, Journey to Arzrum, 23; оригінал: Пушкин, Полное собрание сочинений, т. 6, 647.

34. Пушкин, Полное собрание сочинений, т. 6, 644.

35. Там само, 693.

36. М. Ю. Лермонтов, Герой нашого времени, під редакцією Б. М. Ейхенбаума (Москва: Акад. наук, 1962), 8, 10.

37. Journey to Arzrum, 83.

38. Там само, 40.

39. Там само, 80.

40. У рамках опитування, проведеного Інститутом психології Російської академії наук у московських школах дітей просили намалювати, як вони бачать своє майбутнє. Один хлопчик намалював себе серед закривавлених частин тіла із таким заголовком: «Якби навколо було менше грузинів і негрів, то Москва була б чистішою». За словами організаторів опитування, ця відповідь не була нетиповою. Vitali Vitaliev, «Projections: Remembering Galina Starovoitova,» Transitions 6, no. 1 (January 1999), 22.

41. Great Short Works of Leo Tolstoy, translated by Louise and Aylmer Maude (New York: Harper & Row, 1967), 629.

42. August von Haxthausen, Studies on the Interior of Russia, edited by S. Frederick Starr (Chicago: Univ. Chicago Press, 1972), 320.

43. Angela Stent, Daniel Yergin and Thane Gustafson, Russia 2010 and What It Means for the World (New York: Vintage, 1995), 250.

44. Seton-Watson, 658.

45. Journey to Arzrum, 76. Пушкин, Полное собрание сочинений, т. 6, 691. «Благословен час, когда мы встречаем поэта. Поэт брат дервиша. Он не имеет ни отечества, ни благ земных; и между тем как мы, бедные, заботимся о славе, о власти, о сокровищах, он стоит наравне с властелинами земли и ему поклоняются».

46. Bhabha, Location of Culture, 69. Також Moore-Gilbert, 117–118.

47. Ferdydurke (Warszawa: Roj, 1937); англійською мовою Ferdydurke, переклад Eric Mosbacher (New York: Grove, 1968).

48. Gayatri Spivak, «The Problem of Cultural Self-Representayion,» in The Post-Colonial Critic: Interviews, Strategies, Dialogues, edited by S. Harasym (New York: Routledge, 1990), 55-7.

49. В. Г. Белинский, «Герой нашего времени» — сочинение М. Лермонтова». Собрание сочинений, т. 1 (Москва, Государственное издательство художественной литературы, 1948), 551–629.

50. «Глубокое впечатление оставляет после себя [Бела]: вам грустно, но грусть ваша легка, светла и сладостна; вы летите мечтою на могилу прекрасной, но эта могила не страшна: ее освещает солнце, омывает быстрый ручей, которого ропот, вместе с шелестом ветра в листьях бузины и белой акации, говорит вам о чомто таинственном и бесконечном, и над нею, в светлой вышине, летает и носится какое-то прекрасное виденье, с бледными ланитами, с выраженьем укора и прощенья в черных очах, с грустной улыбкой». Там само, 578.

51. Victor Terras, A History of Russian Literature (New Haven, CT: Yale Univ. Press, 1991); Charles A Moser, ed. The Cambridge History of Russian Literature (Cambridge: Cambridge Univ. Press, 1989).

52. Эйхенбаум, Герой нашего времени, с. 125 і наступні сторінки.

53. Bazylow, 191.

54. Alexandre Bennigsen, «Soviet Minority Nationalism in Historical Perspective,» in Robert Conquest, ed. The Last Empire: Nationality and the Soviet Future (Stanford, CA: Hoover Institution Press, 1986), 131–150.

55. Недавно це твердження ще раз з’явилося у висловлюваннях Джорджа Кеннана (George Kennan) про Східну Європу. Див. інтерв’ю з Девідом Ґерґеном (David Gergen) у розділі 1.

56. Норман Дейвіс (Norman Davies) детально розглядає окремі випадки такої примусової передачі майна; так, одного дня Катерина II розділила між своїми вельможами і придворними півмільйона селян, які раніше належали польським землевласникам. Про долю цих землевласників нічого не відомо. Norman Davies, God’s Playground, vol. 2 (New York: Columbia Univ. Press, 1984), 86–90.

57. У польській літературі така позиція особливо яскраво виявляється у творах Стефана Жеромського. У романі «Провесна» («Przedwiosnie», 1925) вже на перших сторінках таке ставлення до росіян відчувається у зверхньому тоні оповідача та в наріканнях пані Барикової на російські дороги.

58. Ernest Simmons, Pushkin (New York: Vintage, 1964), 342.

59. Oeuvres completes de Casimir Delavigne (Paris: F. Didot, 1880), vol. 4; St. Leonhard, Der Novemberaufstand in den Polenliendern deutscher Dichter (Krakau: W. Poturalski, 1911); також Davies, vol. 2, 328-30.

60. За радянської влади цю назву було змінено на «Іван Сусанін».

61. Davies, vol. 2, 328-30.

62. У «Пособии по истории отечества для поступающих в вузы» (Москва: Простор, 1994), 337, автори пишуть про «визволення країн Європи», вказуючи, що Радянська Армія сама взяла Берлін, а також відіграла вирішальну роль у поразці Японії. Див. розділ 6.

63. Roman Szporluk, «The Ukraine and Russia,» in Robert Conquest, editor, The Last Empire: Nationality and the Soviet Future (Stanford, CA: Hoover Institution Press, 1986), 151–182.

64. «Люблю тебя, Петра творенье, / Люблю твой строгий, стройный вид… Красуйся, град Петров, и стой / Неколебимо, как Россия! Да умирится же с тобой / И побежденная стихия». Переклад на англійську мову у книжці: Dimitry Obolensky, ed., The Penguin Book of Russian Verse (1962), 113.

65. Пушкин, Полное собрание сочинений, т. 4, 398.

66. George R. Noyes, ed., Poems by Adam Mickiewicz (New York: Polish Institute of Arts and Sciences in America, 1944), 356. Оригінал наведено в книжці: Adam Mickiewicz, Poezje, vol. 3 (Lwow: Gubrynowicz і Syn, 1929), 146.

67. Б. М. Эйхенбаум, «Роман М. Ю. Лермонтова «Герой нашего времени», у «М. Ю. Лермонтов, Герой нашего времени», ред. Б. М. Эйхенбаум (Москва: Акад. наук, 1962),

68. Jesse and Betty Clardy, The Superfluous Man in Russian Letters (Lanham, MD: Univ. Press of America, 1980).

69. Восени 1998 p. російський уряд надіслав уряду Польщі ноту про вбивство 80 000 радянських солдатів, взятих у полон під час польсько-радянської війни 1919–1920 pp.

70. R. Conquest, ed., 314-68; Robert Lyle, «World: Populations Shrinking in Eastern Europe, Russia,» Radio Free Europe /Radio Liberty, 12 March 1999.

71. Jeffrey Goldberg, «Getting Crude in Baku,» New York Times Magazine, 5 October 1998.

72. У пострадянський період населення Кавказу складалося в основному з вірменів і грузинів, які є християнами, та мусульман-азербайджанців. За радянської влади ці народи утворювали три «союзні республіки», до складу яких входили (на додаток до колонізаторської російської присутності) титульний та кілька менших народів. Нині на північних схилах Кавказьких гір у межах Російської Федерації надалі проживає велика кількість народів і етнічних утворень. Щонайменше кілька з цих тюркських народів (переважно мусульманських) прагне мати власну державу.


ПОНЕВОЛЕННЯ ПОЛЬЩІ У ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ | Трубадури імперії: Російська література і колоніалізм | 3.  КОНСОЛІДУЮЧИЙ ПІДХІД: «Війна і мир» як новий основоположний міф російської національної ідентичності