ВІДСУТНІЙ
Відсутній! Того ж ранку, як піду
найдальше, оповитий таїною,
підеш на цвинтар, вгорнутий в біду, —
то буде неминучий крок за мною.
Відсутній! Того ж ранку, як піду,
вогонь твій підведеться наді мною,
неначе білий пантеон в саду
під владою смеркання мовчазною.
У поглядах твоїх постане тьма,
страждатимеш, мов чистота боляща,
котрій розради з каяття нема.
У тебе совість буде — ніби хаща,
де докори — неначе псів лая;
там бронзова сльоза впаде твоя.