на главную | войти | регистрация | DMCA | контакты | справка | donate |      

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


моя полка | жанры | рекомендуем | рейтинг книг | рейтинг авторов | впечатления | новое | форум | сборники | читалки | авторам | добавить



11

Злітає цвіту білий пластовень,

Йдуть за труною чорні жалібниці…

Літа мої вже там — високі й ниці —

Виходять із твоїх благословень…

Йдуть за риданнями — ряди пісень,

Робітники ступають журнолиці.

Йде, наче в'язень, пущений з темниці,

Могутній, розвидняющийся день.

Потрібно нам народжуватись тричі,

Щоб прочитати всі твої томи,

Всі твої дні, безсмертні й таємничі!

Візьми ж ти нас в життя своє, візьми,

Всели в нас дух і дай нам ясні кличі,

Як блискавиці, вирвані з пітьми!

1985


предыдущая глава | Сонети. Світовий сонет | * * *