НА НОВІ КНИГИ
Ви — душі збратані, ви — новизна,
Поети горді, сміливі, щасливі,
Співаєте в єдиному пориві,
Мов юне листя одного древна.
Подумайте про того, хто, вина
Напившись вашого і ставши в диві,
Шукати буде майже неможливі
Співзвуччя — досконале меж не зна!
Інакше і для себе він співає,
Неначе вітром зірваний листок,
Можливо, то не він, а буря грає.
Він — як поранений: на моріжок
Упав і вже до смерті, мов розраду,
Далеку слухатиме канонаду.