Шевченко хворіє

У колективній біографії Шевченка розповідається про захворювання його на тиф. Ця небезпечна хвороба спіткала Тараса Григоровича наприкінці 1839 року. «Щоб створити йому кращі умови і можливість постійно наглядати за ним, друзі подбали про переведення його на квартиру до Академії. Тут поет жив в одній кімнаті з художником П. Пономарьовим. Останній писав у своїх спогадах, що його майстерня складалася з однієї кімнати й антресолей. «На этих антресолях, – читаємо в його спогадах, – мой бедный Тарас помещался во время болезни, поглощавшей наши скудные средства. В это самое время он написал с себя масляными красками свой портрет… и подаренный мне торс св. Севастьяна с натуры в классах академии…»²⁸⁷

Після одужання, десь на початку 1840 р., Шевченко перейшов на квартиру в будинок… на Васильєвському острові (нині № 16). Про цю квартиру поет пізніше згадав у повісті «Прогулка с удовольствием и не без морали»: «Мне представилась комната в 9-й линии, в доме булочника Донерберга; комната со всеми её подробностями, не говорю с мебелью – это была бы неправда. Вдоль передней стены над рабочим столом висят две полки: верхняя уставлена статуэтками и лошадками барона Клодта, а нижняя в беспорядке завалена книгами. Стена, противуположная полузакрытому единственному окну, увешана алебастровыми слепками следков и ручек, а посреди их красуется маска Лаокоона и маска знаменитой натурщицы Фортунаты»²⁸⁸.