home | login | register | DMCA | contacts | help | donate |      

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add



Світ, охоплений мережею

Персональні комп’ютери спричинили революцію у сфері трудової діяльності людей наприкінці 1980-х років. Усе відбувалося на тлі винаходів PARC, а також операційної системи Unix.

Випускник університету Берклі 1966 р Кеннет Томпсон того ж року пішов працювати в лабораторію Bell Labs компанії AT&T для розробки використовуваної в лабораторії операційної системи Multics. Томпсон почав створювати власну операційну систему, що врешті-решт стала першою операційною системою Unix. У 1972 р. Томпсон разом зі своїм колегою Деннісом Рітчі написали Unix розробленою Рітчі мовою програмування C. Завдяки мові програмування C система Unix може використовуватися у багатьох різних комп’ютерних системах.

Мова програмування C поширювалася одночасно з поширенням Unix. Багато інших мов програмування нагадують мову C ключовими словами та синтаксисом, хоча їхній принцип дії та використання відрізняються. Мови програмування C++, C# і Java засновані на мові C.

У 1976 р. Кеннет Томпсон став викладати в університеті Берклі. Там він розробив наступну версію Unix. Коли Томпсон повернувся до Bell Labs, дослідники і студенти Берклі продовжили його роботу. В кінцевому підсумку це сприяло утворенню Berkeley Software Distribution (BSD), введеної у використання в багатьох університетах. Свій початок вона бере у 1977 р., коли студент Білл Джой в кампусі Берклі зібрав програмне забезпечення Unix на стрічку, що вільно поширювалася в університетських колах. Пізніше Джой, засновник SUN Microsystems, розробив перший комерційний додаток BSD-Unix, який було названо Solaris.

BSD-Unix продавали у вигляді дешевих академічних версій нау­ково-дослідним інститутам. До 1978 р. операційна система BSD-Unix використовувалась у понад 600 комп’ютерах.

Проекти BSD із відкритим вихідним кодом заклали основу для сучасних операційних систем. Microsoft запозичили ідеї BSD-Unix для своєї операційної системи DOS. Ядро BSD-Unix становило також основу таких операційних систем Apple, як OS X та iOS. Одна з гілок розвитку привела до створення загальнодоступної Gnu/Linux, ядро якої написав на початку 1990-х років Лінус Торвальдс. У результаті операційні системи на кшталт Unix могли вільно використовуватися також у персональних комп’ютерах.

Персональний комп’ютер IBM став наприкінці 1980-х найпопулярнішим персональним комп’ютером у світі. Перша версія, випущена у 1981 р., була оснащена процесором Intel 8088 і операційною системою Microsoft MS-DOS. Інші виробники комп’ютерів, які використовували ту саму операційну систему і мікропроцесор, дістали назву «IBM-клони». Модель Lisa комп’ютерів Apple перетворилася на модель Macintosh, найбільш привабливою особливістю якої був графічний інтерфейс користувача. У 1985 р. у Microsoft презентували власний продукт, що отримав назву Windows.

Коли Стів Джобс і Білл Гейтс сперечалися про те, хто має право на графічний інтерфейс користувача, Гейтс відповів своєю знаменитою фразою: «Ми обидва знали, що поруч був будинок багатого сусіда Xerox. Коли я увірвався туди, аби вкрасти телевізор, виявилося, що його вже вкрав ти».

У PARC, крім локальної мережі Ethernet, розробили також інтернет-протокол, який пізніше став TCP/IP (Transmission Control Protocol/Internet Protocol), стандартом передачі даних ARPANET. Пристрої у мережі використовували протокол для комунікації між собою. Протокол TCP/IP використовується для маршрутизації трафіку інтернету на основі IP-адреси.

У 1994 р. два студенти Стенфордського університету Джеррі Янг і Девід Файло почали ставити теги у новинах бейсболу в інтернеті, використовуючи протоколи FTP і Gopher. FTP (File Transfer Protocol) — це система передачі файлів між двома комп’ютерами. Gopher-сервери пропонують набір ієрархічно організованих текс­тових файлів, але не зображень. Пізніше Gopher-послуги витіснив Mosaic, перший графічний веб-браузер. Янг і Файло почали робити додаткові списки згідно з різними категоріями, використовуючи Mosaic. У 1995 р. вони назвали свій путівник по інтернету іменем Yahoo!

Однак, звичайно, далеко не все було придумано в районі затоки Сан-Франциско. Електронну пошту винайшов у 1979 р. В.А. Шива Айядураї зі Східного узбережжя Нью-Джерсі. World Wide Web була розроблена в 1990 р. Тімом Бернерсом-Лі в Європейському центрі ядерних досліджень CERN у Швейцарії. Mosaic придумали в Національному центрі суперкомп’ютерних додатків NCSA в Іллінойсі. Проте саме район Сан-Франциско приваблював розробників розширень до цих програм, адже там розташувалося багато визначних IT-компаній, що діяли, наче магніти. Але не менш важливим було значення університетів і їхнє ставлення до підприємництва.

Всесвітньо відомий Массачусетський технологічний інститут MIT у Сполучених Штатах не прийняв на навчання Ларрі Пейджа і Сергія Бріна. Але ці двоє вступили до Стенфордського університету. Там вони заснували компанію, яка згодом стала називатися Google. Ще в 1998 р. на сторінках Google були посилання на «Stanford Search Linux Search» та «Copyright Stanford University».

Ларрі Пейдж закінчив курси управління в інституті в Мічигані, де студентів закликали відмовлятися від неможливих ідей. Це викликало у нього реакцію протесту — він хотів робити саме такі проекти, які були б зухвалими і оригінальними. Його погляди були сміливими, а не бажаними.

У 1995 р. Пейдж разом зі своїм курсом Стенфордського університету брав участь у менторській зустрічі в Сан-Франциско. Ментором був студент другого курсу Сергій Брін. Брін народився в Москві, а у віці п’яти років разом зі своїми батьками переїхав до Сполучених Штатів. Пейдж і Брін були зовсім різними за характером, але, як це часто буває в успішних компаніях, ідеально доповнювали один одного.

Google швидко став найпопулярнішою в світі пошуковою системою. Дохід компанії в 2012 р. перевищив п’ятдесят мільярдів доларів. У березні 2004 р. Google оголосила про запуск свого безкоштовного сервісу електронної пошти Gmail. Він швидко став найвикористовуванішим у світі веб-сервісом електронної пошти. У 2007 р. Google випустила сервіс Google Apps, що пропонував електронні таблиці та обробку текстів на додаток до сервісу Gmail. У Google створили практично перший справжній хмарний сервіс, де всі документи і програми користувачів були у мережі, а не на їх власних комп’ютерах.

У тому ж 2007 р. співробітники Google створили на основі відкритого вихідного коду Linux операційну систему Android. Вона була розроблена однойменною компанією з Пало-Альто. Також у Google створили власний інтернет-магазин Google Play для продажу додатків для Android, що конкурував з App Store від Apple.

Відкритий вихідний код був також використаний для додатка WordPress, створеного в 2003 р. Меттом Мулленвіґом і Майком Літлом з Сан-Франциско. Нині WordPress є найпопулярнішою програмою для створення веб-контенту. В 2003 р. Джиммі Вейлз, який живе в Сан-Франциско, заснував Вікіпедію. Вона швидко стала найпопулярнішою енциклопедією, яку можуть писати люди з усього світу. Винахід Вейлза ще раз продемонстрував, як можуть бути реалізовані ідеї, що попервах здавалися утопічними, якщо вистачає знань, розуміння та фінансування.


Батько персональних комп’ютерів: Xerox Alto. Перший комп’ютер серійного виробництва з клавіатурою, мишею, графічним інтерфейсом користувача і програмним забезпеченн | Забуті історії міст: як багатство та культурний розвиток здобуваються толерантністю | Відкритий до впливу