home | login | register | DMCA | contacts | help |      
mobile | donate | ВЕСЕЛКА

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add
fantasy
space fantasy
fantasy is horrors
heroic
prose
  military
  child
  russian
detective
  action
  child
  ironical
  historical
  political
western
adventure
adventure (child)
child's stories
love
religion
antique
Scientific literature
biography
business
home pets
animals
art
history
computers
linguistics
mathematics
religion
home_garden
sport
technique
publicism
philosophy
chemistry
close

Loading...


Завоювання Кайфена

Су Дунпо помер того ж року, коли до влади прийшов імператор Хуей-цзун. Останній правитель Кайфена був справжнім деспотом, чого не можна сказати про жодного з правителів династії Сун. У наш час його назвали б «мікро-менеджером»[4].

Імператор Хуей-цзун був великим поціновувачем і збирачем живопису. Сам він також добре малював. Хуей-цзун був настільки самовпевнений і засліплений власним блиском, що змушував інших дотримуватися його стилю малювання. Він заснував художню академію, єдиним завданням членів якої було копіювати роботи імператора. Для обдарованих митців академія Хуей-цзуна була справжньою художньою катастрофою, оскільки той ставився до мистецтва занадто однозначно. Художники повинні були малювати об’єкти такими, якими вони є, точно копіюючи форму та колір. Оригінальність і натхнення заборонялися.

Хуей-цзун був настільки зачарований власним мистецтвом, що державні справи його майже не цікавили. Крім малювання, він також проводив свій час із придворними жінками та присвячував себе проектуванню саду. Уряд був не здатним виносити рішення. А Хуей-цзун, приймаючи рішення, діяв імпульсивно. Він сформував небезпечний державний союз із державою Цзінь. Коли Хуей-цзун об’єднався з цими предками маньчжурів, він зрештою втратив свою владу. Союз виявився короткотривалим, оскільки у 1125 р. держава Цзінь завоювала Кайфен, а імператора ув’язнили. Іронія долі в тому, що одному з найбільш залюблених у мистецтво імператорів династії Сун випало зустрітися з військовими загонами сусідньої держави, для яких мистецтво не мало жодного значення. Наступного року Цзінь спалила Кайфен, відомий своїми палацами та храмами. Хуей-цзуна, його сина й увесь двір було депортовано на північ. П’ятдесят тисяч жінок потрапили у рабство й були доправлені до столиці держави Цзінь, міста Шанцзин (сучасний Харбін).

Династію Сун у Кайфені згубив брак реалізму. Освічені держслужбовці не побачили відверто брутальних цілей правителів держави Цзінь. Не змогли вони також зрозуміти систему їхніх цінностей, у якій не було місця мирному співіснуванню. Логіка правителів держави Цзінь була грою з нульовою сумою, де перемагає лише один, і цей переможець отримує весь джекпот.

Гао-цзун, другий син Хуей-цзуна, втік разом зі своїми загонами за 740 км на південь і заснував там новий двір Ханчжоу. У 1138 р. Ханчжоу став новою столицею династії Сун.


Китайський учений на лузі. Невідомий художник. Картина XI ст. | Забуті історії міст: як багатство та культурний розвиток здобуваються толерантністю | Торгівля і найбільші кораблі у світі







Loading...